Під час законного видобутку бурштину надрокористувачі використовують одну й ту саму воду протягом роботи кар’єру. Наприкінці проводять технічну рекультивацію, розповіла екологиня, кандидатка сільськогосподарських наук Катерина Громаченко в інтерв’ю юристці АВБУ Ірині Макаревич.
Перед початком промислового видобутку спосіб використання води фіксують у проєктній документації родовища.
«Вода залишається у ставку-відстійнику до моменту завершення видобутку бурштину. У технологічному процесі її використовують для подачі до промивальної машини, де вода відділяє породу від самої сировини. Вона може мати високий вміст завислих речовин, але до неї не потрапляють такі забруднювальні речовини, як важкі метали чи нафтопродукти», — розповіла Катерина Громаченко.
Якість води контролюють
Під час видобутку періодично проводять дослідження поверхневих або підземних вод.
«Контроль їхніх фізико-хімічних властивостей найчастіше проводять щоквартально або щопівроку. Також проводять фахові гідрологічні дослідження зміни рівня ґрунтових вод у зоні впливу території родовища», — зазначила екологиня.
Отримані результати співставляють із даними, зафіксованими до початку промислової роботи.
«Саме з ними надалі потрібно порівнювати результати моніторингу якості поверхневих вод. Варто враховувати, що природні води мають свої особливості. Наприклад, води Полісся характеризуються високим вмістом заліза, і це не пов’язано з видобувною діяльністю», — пояснила Катерина Громаченко.
Що відбувається після завершення видобутку
Після завершення видобутку надрокористувачі проводять технічну рекультивацію.
«Став-відстійник засипають у процесі технічної рекультивації. Вода, яка залишається в ньому, може поступово інфільтруватися, оскільки піщані ґрунти мають високу здатність пропускати воду», — розповіла Катерина Громаченко.